Фразеологізмами називають особливі стійкі
словосполучення, які мають усталену (незмінну) форму та означають одне
поняття, подібно до слова. Наприклад, слово "втекти" має значення
"швидко рухатися бігом звідкись". І таке ж саме значення має
фразеологізм "накивати п'ятами". Тобто ми можемо поставить знак
тотожності між словом "втекти" та стійким сполученням слів "накивати
п'ятами". Відповідно, фразеологізм є одним членом речення. При розборі
речення "Злякавшись, він накивав п'ятами", підкреслене словосполучення буде присудок, а не присудок+додаток!!!
Складність пояснення змісту фразеологізма (ще його називають
фразеологічним зворотом) залежить від ступені зрощенності слів, що
входять у його склад. За ступенем зрощенності фразеологізми української
мови поділяються на:
- фразеологічні сполучення - це
найбільш "вільні" фразеологізми, адже хоча б один з його компонентом (а
частіше обидва) є звичайним словом, яке вживається поза межами цього
фразеологізму. Значення фразеологічних сполучень легко встановити зі
значення слів, що входять до його складу, напр., бавитися (гратися) з вогнем, бере досада (злість), від смеркання до світання;
- фразеологічні єдності - це такі
стійкі сполучення, які становлять змістову неподільну єдність, проте їх
значення частково витікає зі значення слів у його складі (подібно до
метафори), напр., валити все докупи (змішувати), бачити наскрізь (добре
розумітися), бити на сполох (піднімати тривогу);
- фразеологічні зрощення - це група
фразеологізмів, найскладніших для тлумачення, адже в їх склад, по-перше,
входить компонент, який поза межами цього фразеологізму не вживається, а
по-друге, значення всього фразеологізму неможливо встановити зі
значення слів, що входять до його складу. При перекладі на іншу мови
таким фразеологізмам можливо лише знайти відповідник - синонім у мові
перекладу. Напр., байдики бити (нічого не робити), баглаї напали
(лінуватися), золоті верби ростуть (не виходить нічого путнього) тощо.
Фразеологія певного народу твориться протягом сотен років у
процесі живого мовлення та рідше у творчості поетів та письменників
(крилаті фрази) за внутрішніми законами мови. Вона охоплює всі
найважливіші сфери життя - дає характеристику людям і предметам, ознакам
та діям, явищам суспільного життя. Вивчаючи фразеологію певної мови, ми
відкриваємо для себе й таємниці менталитету народу-носія, розуміємо
його ставлення до певних явищ життя.
Фразеологія прикрашає художнє мовлення, увиразнює зміст
повідомлення, використовується для індивідуалізації мови героїв,
створення певного історичного, національного та соціального колориту.
Немає коментарів:
Дописати коментар