Фразеологізм схожий зі словом за такими ознаками:
1. Слова в складі фразеологізму
настільки «міцно тримаються одне за одного», що сприймаються як єдине
ціле. Можна стверджувати, що цілісне значення фразеологізму практично не випливає безпосередньо
із значень слів, які входять до його складу, як це відбувається у
вільному словосполученні. «Розумними словами», тобто мовою лінгвістики,
зв’язок значення фразеологізму та його форми, як і в слові, є
невмотивованим.
Що це означає? Проілюструймо на прикладі фразеологізму собаку з’їсти. Насправді, ніхто не їсть ніякого собаки і, загалом, навіть не про собаку йдеться.
Стійкий вислів «собаку з’їсти» означає набути певного, як правило, значного досвіду, тобто стати досвідченим фахівцем у якійсь справі.
Приклад фразеологізму нечистий на руку. Чи
можна розуміти його буквально: в когось нечиста, тобто брудна… одна
рука? Ні, ми прекрасно знаємо загальне значення цього стійкого вислову – нечесна людина.
Фразеологізм відтворюється, а не твориться щоразу заново
2. Дуже цікава друга властивість фразеологізму як стійкого вислову: ми їх не конструюємо щоразу заново, а відтворюємо з пам’яті в готовому вигляді, тобто як нерозривну цілісність.
Ця властивість фразеологізму відрізняє його від вільного словосполучення, яке ми щоразу заново конструюємо.
Цікаве питання: за яких умов ми відтворюємо чи згадуємо той чи інший фразеологізм?
На мій погляд, такі умови можуть виникати природно чи створюватися штучно (майже, як водойми J).
Природні умови активізації фразеологізму: мова про якусь ситуацію, яка викликає у нас згадку про той чи інший вислів, тобто активізує нашу пасивну пам’ять.
Наприклад, під час аналізу неправильного вислову (бо вживається русизм) «рахувати своїм обов’язком» пояснюю значення слова «рахувати» й на думку спадає відповідний приклад фразеологізму: «курей по осені рахують».
Інший приклад природних умов для
«виринання» стійкого вислову в моїй пам’яті: йде жваве обговорення
якоїсь теми. І тут один із співрозмовників говорить голосно і з виглядом
великого знавця фразу, яка геть не стосується теми. Мені на думку
одразу спадає такий приклад фразеологізму: «Вискочив, як Пилип з конопель», тобто раптово й невпопад.
Штучно створені умови активізації фразеологізму,
тобто з метою підняття його з «надр» нашої пасивної пам’яті: викладач
на занятті запитує – студенти відповідають чи виконують відповідні
домашні завдання.
Для порівняння можна навести такий приклад: фразеологізм «пекти раків»
означає «червоніти», проте зі словом «пекти» можна утворити купу
вільних словосполучень (було б бажання та фантазія), наприклад: пекти коржі, пирога, картоплю, м’ясо тощо.
Фразеологізм як один член речення
3. Цікава інша властивість
фразеологізму, що випливає з його цілісноті й, відповідно, неможливості
розчленування. У реченні фразеологізм, як і слово, виступає одним членом речення.
Наведемо такі:
Гула горобина ніч (підмет). Він пік раків (присудок). Тугий на вухо дід (означення). Він зігнувся у три погибелі (обставина).
На це варто звернути особливу увагу.
Немає коментарів:
Дописати коментар